Так багато слів, так багато днів Минуло - втекло як вода Завертівся час, відвернув від нас... Забули хто ми є... Втрачаючи розум - втрачали сльози Питали люди - де вона Крізь час не минала, несла її течія Пошепки кричала - ось вона Так багато слів, так багато сліз Не стало - у неї в ногах і прискорив час сам себе і нас... Залишив все як є...